Імунопрофілактика
Залишки імунобіологічних препаратів станом на 01.08.2022
03 серпня 2022
Залишки імунобіологічних препаратів у Черкаській області станом на 01.08.2022
27 липня 2022
Щороку, починаючи з 2008 року, 28 липня проводиться Всесвітній день боротьби з гепатитом.
Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження. Вірусні гепатити займають 7 місце серед основних причин глобальної смертності (ВООЗ, 2013). Кожного року рівень смертності через гепати зростає. За даними ВООЗ, 2015 р. вірусний гепатит став причиною смерті 1,34 млн людей.
Існує п’ять основних типів вірусів гепатиту: А, В, С, D і Е. Усі типи вірусів спричиняють захворювання печінки, але між ними є істотна різниця. Зокрема, типи В і С призводять до розвитку хронічного запалення печінки у мільйонів людей і є однією з головних причин цирозу та раку печінки. За оцінкою ВООЗ кількість людей, які живуть з вірусним гепатитом В (ВГВ) в 2015 році склала 15 мільйонів, а кількість смертей 56 000. Кількість людей, які живуть з вірусним гепатитом С (ВГС) склала 14 мільйонів, а кількість смертей 112 500.
Щоб уникнути інфікування вірусами гепатиту А та Е, необхідно дотримуватись правил особистої гігієни, вживати термічно оброблену їжу, добре мити овочі, фрукти, ягоди й зелень, кип’ятити воду, не пити з відкритих джерел.
Також для профілактики вірусного гепатиту А використовується вакцинація, яка згідно наказу МОЗ України №595 від 16.09.2011р., відноситься до рекомендованих щеплень. Вакцини проти гепатиту А вводять внутрішньом’язово, починаючи з віку 1-2 роки. Курс вакцинації складається з двох доз, які вводяться з інтервалом 6-18 міс. залежно від рекомендацій фірми – виробника. Після введення двох доз вакцини формується пожиттєвий імунітет. З метою пасивної профілактики вірусного гепатиту А серед контактних використовують нормальний людський імуноглобулін, який вводять одноразово не пізніше ніж через 2 тижні від моменту контакту.
Щодо вакцини проти вірусу гепатиту Е, то, за даними ВООЗ, 2011 р. в Китаї було зареєстровано рекомбінантну субодиничну вакцину для профілактики інфекції вірусу гепатиту Е, проте її поки не схвалено в інших країнах.
Головним засобом профілактики вірусного гепатиту В і D є вакцинація. Оскільки зараження вірусом гепатиту D неможливе без присутності вірусу гепатиту В, вакцинація проти ВГВ є надійним захистом від інфікування вірусом гепатиту D.
Згідно наказу МОЗ України №595 від 16.09.2011р. вакцинація проти ВГВ входить до Національного календаря обов’язкових профілактичних щеплень. Згідно календаря перше щеплення робиться вже в пологовому будинку в першу добу після народження.
Схеми вакцинації проти ВГВ є найбільш лабільними, тому вакцинуватися від гепатиту В можна в будь-якому віці. Необхідно тільки дотримуватись мінімального інтервалу між дозами, який складає 4 тижні незалежно від віку. Первинний курс імунізації включає три дози вакцини. Найбільш рекомендована схема 0-1-6, де 0 - це перша доза, 1- друга доза, яка вводиться через місяць після першої дози, 6 - третя доза, яка вводиться через 6 міс. після першої дози або через 5 міс. після другої. Завдяки імунізації рівень хронічної інфекції ВГВ у дітей молодше 5 років зменшився в 3,6р. (з 4.7% до 1.3%). На сьогодні доведена ефективність первинного курсу вакцинації, проведеного на першому році життя, впродовж 22 років.
Також проводиться профілактика вірусного гепатиту В серед контактних осіб, коли наявний ризик через шкірного зараження (укол голкою, рвана рана) або зараження через слизову оболонку (кон’юнктива очей, статевий контакт). Якщо особа раніше не була щеплена та має негативний рівень анті-HBs антиген, потрібно розпочати імунопрофілактику: ввести одну дозу гіперімунного імуноглобуліну проти вірусу гепатиту В у перші 24 години, а в іншу ділянку внутрішньом’язово ввести першу дозу вакцини.
Сьогодні вакцинація проти гепатиту є одним з напрямків Глобальної програми з ліквідації вірусного гепатиту, як загрози громадському здоров'ю до 2030 року, а також основними засобами попередження розвитку цирозу та раку печінки, що є основною причиною смерті населення від вірусного гепатиту.
25 липня 2022
19 липня 2019 року введений в дію наказ Міністерства охорони здоров’я №1249, згідно якого з метою реагування на ситуації з поширення інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом вакцинації регламентується введення другої бустерної (ревакцинальної) дози від коронавірусної хвороби.
Друга бустерна доза означає дозу після первинної вакцинації. Первинна вакцинація може бути одно-дозною або двох-дозною в залежності від виду вакцини, яка застосовується для профілактики COVID-19. Згідно позиції Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики додаткові бустерні дози стосуються лише м-РНКових вакцин, а не для вакцин розроблених на інших платформах. Таким чином, перша бустерна доза вводиться через 6 місяців після останньої дози вакцинації (або через три місяці після додаткової дози). У осіб з групи найвищого ризику тяжкого перебігу COVID-19 або смерті від нього (дорослі віком 60 років, імуноскопроментовані), введення додаткової ревакцинальної дози м-РНК вакцини може мати користь.
Друга бустерна доза застосовується з інтервалом щонайменше 4 місяці після першої ревакцинальної дози м-РНК вакциною для наступних груп осіб:
- особи віком понад 60 років;
- особи, які проживають у закладах догляду за літніми людьми та особи з інвалідністю;
- особи з імуносупресією;
- особи віком 18-59 років з медичними станами, які підвищують ризик тяжкого перебігу COVID-19 (онкопатологія, хронічні запальні процеси, цукровий діабет, ожиріння, супутні захворювання).
Перелік показань для бустерної вакцинації може бути розширеним і лікарі мають вакцинувати пацієнтів на основі клінічних міркувань.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО отримувати додаткову бустерну дозу:
- здорові люди віком від 16-60 років, які не мають жодних факторів ризику важкого перебігу COVID-19;
- вагітні без супутніх захворювань, які збільшують ризик тяжкого перебігу COVID-19;
- люди з груп професійного ризику (медичні працівники та інші), які не мають супутніх захворювань, що підвищують ризик тяжкого перебігу COVID-19.
13 липня 2022
Кір – гостре вірусне інфекційне захворювання, яке характеризується гарячкою, нежитем, кашлем, кон’юктивітом, характерним висипом на слизових оболонках і зливними плямисто-папульозними висипаннями на шкірі. Кір супроводжується ускладненнями у вигляді пневмонії, отиту, енцефаліту. Найбільший ризик ускладнення серед дітей. Специфічного лікування від кору немає.
Попередити захворювання можливо за допомогою вакцинації. Для планової вакцинації використовується вакцина для профілактики кору, паротиту і краснухи (КПК).За діючим Календарем щеплення проводяться у віці 12 місяців і 6 років. Особам, які не були вакциновані проти кору за віком, щеплення можна розпочинати у будь-якому віці. Діти повинні отримати дві дози вакцини з інтервалом 28 днів. Дворазове щеплення забезпечує пожиттєвий захист від вказаних інфекцій.
Профілактичні щеплення проти кору проводяться групам населення, які мають професійні ризики: медичні працівники, працівники освітніх закладів, немедичні працівники закладів охорони здоров’я, представники силових структур (МВС, Міноборони, СБУ, Національна поліція України, Національна гвардія України, Прикордонна служба України, Державна служба охорони),а також студенти навчальних закладів без обмеження віку. Особи, які не хворіли на кір, мають негативний результат обстеження на IgG, не щеплені та ті, хто не має документального підтвердження проведених щеплень, повинні пройти імунізацію. Щеплення проводиться з розрахунку аби особа мала дві дози за життя.
Щеплення від кору не проводиться вагітним жінкам. Ненавмисна вакцинація живою вакциною для профілактики кору, паротиту і краснухи не повинна бути причиною переривання вагітності.
Жінки, які планують вагітність, не були щеплені, не хворіли на кір, не мають документально підтверджених даних про вакцинацію, неімунні за даними лабораторного обстеження, повинні прищепитися, адже вакциновані мами захищають немовлят від кору після народження в перші місяці свого існування. Після щеплення від кору жінка повинна утримуватись від вагітності не менше ніж один місяць.
Після контакту із хворим на кір неімунним особам необхідно провести екстрену активну або пасивну імунопрофілактику. Щеплення проводяться вакциною КПК в перші 72 години після контакту тим, хто не хворів на кір та не був щепленим проти кору – дітям віком з 6 місяців, підліткам і дорослим без обмеження віку. Якщо дитині проведене щеплення у віці до 12 місяців, воно вважається «нульовим» і не зараховується як щеплення за віком. Якщо пройшло більше часу ніж 72 години з моменту контакту з хворим на кір, медики рекомендують провести вакцинацію особам, у яких відсутні клінічні симптоми кору, що забезпечить імунітет на майбутнє у випадку не інфікування. Діти і дорослі, які мають протипоказання до щеплень, мають отримати захист імуноглобуліном. Особам, які не хворіли на кір і не були щеплені, призначається одноразове введення імуноглобуліну не пізніше 6 діб після контакту з хворим. Кількість і доза імуноглобуліну залежить від стану здоров’я та часу, що минув від моменту контакту.
Залишки імунобіологічних препаратів станом на 01.07.2022
01 липня 2022
Залишки імунобіологічних препаратів у Черкаській області станом на 01.07.2022
21 червня 2022
Вакцинація завжди була і залишається провідним засобом профілактики інфекційних хвороб. Заперечити значення вакцинації для здоровʼя населення всього світу неможливо. За винятком безпечної питної води ніщо більше, навіть антибіотики, не здійснило такого впливу на зниження смертності та захворюваності (в т.ч. інвалідізацію) і зріст чисельності населення. Щорічно в усьому світі імунізація рятує більше 1,5 мільйона життів, і ще мільйони людей становляться захищеними від тяжких захворювань і пожиттєвої інвалідності (оцінка ВООЗ, 2012). На сьогодні можна сказати, що вакцинація – це невидимий фронт боротьби всієї медичної спільноти з інфекційними хворобами, яка ведеться за кожного українця.
Війна змусила багатьох українців змінити своє життя. Масова міграція, відсутність питної води, зруйнована інфраструктура, ущільнене проживання внутрішньо переміщених осіб – це ризики, які впливають на санітано-епідеміологічне благополуччя в країні, можуть привести до спалахів і епідемій. Навіть за таких умов проведення профілактичних щеплень не втрачає своєї актуальності. Коли ваша родина опинилася в безпечному місці, треба обов’язково перевірити наявність у вас та ваших дітей пропущених щеплень.
Якщо ви знаходитесь на території України, необхідно звернутися до свого сімейного лікаря чи педіатра, або сімейного лікаря чи педіатра найближчого медичного закладу. При виявленні пропущеної дози вакцинації, не потрібно розпочинати повний курс вакцинації спочатку, необхідно ввести дози, яких не вистачає, за графіком із дотриманням мінімальних інтервалів. Медики організують проведення щеплень вам і вашій дитині вакцинами, закупленими за кошти державного бюджету безкоштовно.
Якщо ви виїхали за кордон, лікарю, до якого ви звернулись, необхідно надати документ про наявність профілактичних щеплень. Він надасть консультацію щодо схеми вакцинації, згідно вакцинального календаря своєї країни.
Якщо людина втратила медичну документацію, у неї немає даних щодо вакцинації, необхідно звернутись до найближчої медичної установи, фахівці якої нададуть консультацію по відновленню даних, в разі необхідності - призначать певні обстеження для встановлення імунологічного статусу дорослого або дитини.
Війна – це завжди стрес для кожного, це нові виклики для здоров’я кожної людини, кожної дитини. Не зволікайте можливістю захистити себе та своїх близьких. Вакцинація стоїть на захисті вашого здоров’я та вашого життя!
16 червня 2022
Ревакцинальна (бустерна) доза – доза, яка вводиться з метою посилення імунної відповіді/ефективності вакцини, яка згасає з плином часу. Первинна вакцинація для профілактики COVID-19 складається з двох щеплень, які проводяться з певним інтервалом в залежності від виду вакцини. Ревакцинація бустерною дозою проводиться особам з груп професійного ризику (медичні працівники, освітяни, працівники інтернатних установ соціального захисту, військові ), а особливо – серед осіб віком понад 60 років. Відповідно до діючого наказу Міністерства охорони здоров’я України від 06 січня 2022 року № 26 «Про введення в дію Рішення оперативного штабу Міністерства охорони здоров’я України з реагування на ситуації з поширення інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом вакцинації від 05 січня 2022» доступ до ревакцинації проти COVID-19 розширений для осіб понад 18 років, які не відносяться до груп пріоритетної вакцинації.
Для проведення бустерної дози використовуються вакцини, які схвалені до використання в Україні з дотриманням 6-місячного інтервалу після введення останньої дози первинної вакцинації. Для проведення вакцинації бустерною дозою пацієнту необхідно звернутись до сімейного лікаря, з яким укладена декларація. Сімейний лікар проведе огляд та організує щеплювальний процес. Дані по вакцинації вносяться в електронну систему охорони здоров’я закладу, який проводив вакцинацію. Проведене щеплення фіксується в Сертифікаті , який можна згенерувати в електронному застосунку «Дія». Під час «воєнного» стану термін дії сертифікату подовжується на 1,5 року від останнього щеплення.
07 червня 2022
Багато людей вимушено змінюють місце проживання та знаходяться в умовах, де ризик поширення інфекційних хвороб збільшується. Через це важливо знати симптоми цих захворювань, куди звертатися у разі їхнього виникнення, і головне — як захистити себе та своїх дітей від цих захворювань. При компактному проживанні населення такі інфекційні захворювання як кір, краснуха, дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт та COVID-19 є особливо небезпечними.
Ознайомитися та завантажити інфографіку за посиланням.
Залишки імунобіологічних препаратів станом на 01.06.2022
01 червня 2022
Залишки імунобіологічних препаратів у Черкаській області станом на 01.06.2022
1 червня в Україні відзначається Міжнародний день захисту дітей
31 травня 2022
1 червня в Україні відзначається Міжнародний день захисту дітей, який також називають День дітей або Дитячий день. День запроваджений з метою привернення уваги до проблем дотримання прав і охорони здоров'я дитини.
В 2022 році цей день має особливе значення, тому що повномасштабна російська війна проти України заточила проблеми збереження життя і здоров’я дітей. Зруйнована інфраструктура, масова міграція, відсутність води, незадовільні умови проживання, харчування, неможливість дотримання санітарно-гігієнічних вимог, відсутність медичної допомоги створюють загрозу виникнення інфекційних хвороб серед дітей та їх батьків. В цей час захист дітей набуває особливого значення.
Права дітей в нашій країні захищені нормами Законів України “Про охорону дитинства”, “Про попередження насильства у сім’ї”, “Про освіту”, Конвенцією про права дитини. Кожна дитина в Україні має право на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може нести небезпеку для здоров’я, бути перешкодою в здобутті дитиною освіти чи завдавати шкоди її здоров’ю, фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку.
Право дитини на здоровий спосіб життя та запобігання інфекційним хворобам – пріоритетні напрямки сучасного суспільства, і наша держава докладає певних зусиль для подолання перешкод в цьому напрямку.
Найдієвішим способом боротьби за дитяче здоров’я є імунопрофілактика.
