Алергія від звичайного пилу

Вважають, що у 50-80 % випадків захворювання на атопічну бронхіальну астму, алергічний бронхіт та риніт, кон’юнктивіт, дерматит - алергічні прояви людини до продуктів життєдіяльності алергенних кліщів побутового пилу.

У 1964 році, майже одночасно, голландські та японські вчені виявили у пилу зібраному в різних домівках кліщів. Водно – сольовий екстракт пилу, який вміщував кліщів, викликав характерну шкірну реакцію у хворих, котрі страждали на алергію до домашнього пилу. Тому і виявилось, що справжня причина такої форми алергії не пил, а ці самі кліщі. І наші квартири забезпечують їм найкомфортніші умови проживання: вологість в межах 70 – 80%, температуру – + 20- 25?С і кисень.

На сьогодні відомо близько 50 видів кліщів, які викликають алергію. Це постійні жителі наших домівок – пірогліфідні кліщі, а також деякі види зернових (хлібних) кліщів, які живуть зазвичай там, де зберігають продукти: зерно, крупи, борошно, овочі. Пилові кліщі дуже маленькі істоти -  0,1 – 0,2 мм, неозброєним оком їх не побачити, тільки при збільшенні в 30 – 40 разів. В одному грамі пилу може міститися від 200 до 15000 кліщів.

Вони не кусають, не смокчуть кров, а вся шкода від їх фекальних кульок, які включають алергени – речовини здатні викликати алергічні реакції. Фекальні кульки накопичуються в домашньому пилі, і разом з ним підіймаються в повітря під час прибирання, до того ж не осідають на протязі 10 - 20 хвилин. Потрапляючи на слизові оболонки носу і гортані,  вони швидко розчиняються,  алергени потрапляють в організм людини та запускають механізм алергічної реакції, за якою слідує клінічний прояв алергії – дерматит або бронхіальна астма.  

Відповідно одній із гіпотез, пірогліфідні кліщі спочатку заселяли гнізда диких птахів, потім облюбували місця проживання домашніх, і далі з пухом та пір’ям в подушках та перинах, були принесені в будинки. Кліщів знаходять в  готелях, дитячих  садках та будинках, перукарнях, санаторіях, м’яких сидіннях автобусів, на одягу. Тому, жодна людина із впевненістю не може сказати, що в її житло кліщі не потраплять. А у квартирі у кліщів найкраще місце – постіль, тому що людина створює там для них найсприятливіші умови. Кліщі живляться злущеними лусочками шкіри та мікрофлорою – бактеріями та грибами. З однієї людини може злущуватися до 1 г омертвілих частинок шкіри в тиждень – досить, щоб прокормити тисячну популяцію кліщів. Через рік потомство однієї самки може нараховувати 5 млрд. кліщів.

Що ж робити, щоб їх не було? Саме найпростіше правило: чим менше пилу у квартирі, особливо на постелі та м’яких меблях, тим менше кліщів. Краще, якщо буде поменше і самих м’яких меблів, килимів. В межах однієї квартири кількість пилюки і кліщів найбільше всього в спальні, менше в вітальні, ще менше в ванні.

Боротися з кліщами  звичайно не просто, тому, що хазяї самі постійно заносять їх в будинки. Найгірші умови для кліщів – відносна вологість повітря нижче 40% та пилу нижче 7 г/кг. Домогтися  цього дуже складно, тому що кліщі живуть частіше в постільній пилюці, де підвищена вологість підтримується за рахунок випаровувань людини. Але все ж таки досягнути успіху можливо, завдяки застосуванню «бабусиних методів»:  влітку просушувати на сонці, взимку на морозі,  провітрювати матраци та подушки (від пір’євих краще відмовитися: перо це схованка кліщів від несприятливих умов), регулярно змінювати та просушувати постільну білизну. Можна використовувати електрогрілку, це безумовно знизить вологість постелі. Дитячі іграшки зберігати на полицях, що зачиняються. З метою знезараження,  дитячі іграшки покласти на добу в морозильну камеру, а потім випрати. І звичайно, не забувати про найпростіші гігієнічні правила: добре прибирати, провітрювати, протоплювати кімнату в котрій ви спите. При вологому прибиранні потрібно додавати до води звичайну сіль ( 20% розчин) - це вбиває кліщів та їх яйця. Для повного знищення кліщів досить перебування їх  упродовж  24 годин при температурі 40 ⁰С, 8 годин – при 45 ⁰С, 2 години – при 50 ⁰С. Проте температурний вплив вбиває живих кліщів, але не знищує їхньої алергенної дії, яка зберігається і після їх загибелі. Встановлено, що алерген, отриманий із кліщів, не руйнується при кип’ятінні протягом  години, але цілком втрачає свою активність при опроміненні ультрафіолетовими променями від двох годин. Також необхідне сухе прибирання пилососом, яке збирає неживих паразитів і продукти їх життєдіяльності. Для боротьби з пиловими кліщами, можливо застосування акарацидних засобів  але це вже хімічні методи боротьби, що негативно впливає на стан здоров’я людини.

При будь-яких алергічних проявах необхідно звернутися до лікаря- алерголога.

Дослідження пилу на наявність в ньому алергенних кліщів проводиться в паразитологічній лабораторії, каб.№43, ДУ «Черкаський ОЛЦ МОЗ України». Вартість  такого дослідження згідно тарифів затверджених Постановою КМУ №662 від 11.05.06р. складає 37,02 грн.

Щодо задимленості повітря на Черкащині

Фахівцями Державної установи «Черкаський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» проводиться моніторинг стану атмосферного повітря внаслідок пожежі на ірдинських торфовищах.

Зокрема, дослідження проведені у м.Черкаси, Городищенському, Золотоніському, Чорнобаївському та Черкаському районах, де спостерігалися візуальні ознаки задимленості повітря.

За результатами досліджень у м.Черкаси, Золотоніському, Чорнобаївському та Черкаському районах перевищень концентрації хімічних речовин у повітрі не виявлено.

У Городищенському районі у 5 пробах вміст пилу та діоксиду азоту перевищує гранично-допустимі максимально-разові концентрації. Результати досліджень направлені до органів державної влади та місцевого самоврядування для вжиття відповідних заходів.

Моніторинг за станом забруднення атмосферного повітря продовжується.