m Еколого-гігієнічна оцінка сумарного надходження нітратів в організм людини

Еколого-гігієнічна оцінка сумарного надходження нітратів в організм людини

Друк

Еколого-гігієнічна оцінка сумарного надходження нітратів питної води та продуктів харчування рослинного походження в організм людини в Черкаській області за 2019 рік

Бондаренко Ю.Г.

ДУ «Черкаський обласний лабораторний центр МОЗ України»

м. Черкаси

Нітрати (солі азотної кислоти) широко розповсюджені в природі речовини. Вони містяться в грунті, воді, входять до хімічного складу рослин, є продуктами обміну в організмі людини та тварини. Таке широке розповсюдження нітратів в оточуючому людину середовищі неминуче обумовлює постійний контакт населення з ними. Порівняно недавно люди зазнавали впливу нітратів тільки у виняткових випадках, наприклад при використанні води, яка формується в геологічних структурах, багатих на селітру. Однак навантаження нітратами на організм людини останнім часом помітно збільшується. Перевищення нітратних навантажень на організм людини може негативно вплинути на стан здоров’я.

Встановлено, що нітрати швидко перетворюють (через метаболіти нітратів-нітрити) гемоглобін в мет- і сульфгемоглобін, викликають розвиток гемічної гіпоксії. Крім того вони блокують ферментні системи клітини, що призводить, зокрема, до порушення окисного фосфорилювання.

В останні роки їх розглядають, як попередників висококанцерогенних нітрозосполук.

Нітрати повністю надходять в організм людини перорально у складі питної води та продуктів харчування. Тому вивчення забрудненості води та харчових продуктів нітратами і чинниками, що впливають на ступінь цього забруднення, є дуже актуальним.

Першими ранніми фруктам є полуниця та черешня. Є дуже багато охочих вимірювати кількість нітратів саме в цих фруктах. Разом з тим згідно Державних гігієнічних правил і норм «Регламент максимальних рівнів окремих забруднюючих речовин у продуктах харчування» від 18.05. 2013 р. № 368 вміст нітратів в полуниці та черешні не нормується.

Мета досліджень - вивчити фактичне сумарне надходження нітратів питної води та продуктів харчування в організм людини з метою встановлення кількісної оцінки ризику для її здоров’я.

Для досягнення мети поставлені наступні завдання:

- вивчити фактичне надходження нітратів продуктів харчування в організм людини;

- вивчити фактичне надходження нітратів води централізованого та децентралізованого водопостачання в організм людини;

- вивчити сумарне надходження нітратів продуктів харчування та води централізованого і децентралізованого водопостачання в організм людини та співставити його з допустимим, з урахуванням вікової чутливості.

О’бєкти дослідження - питна вода джерел централізованого та децентралізованого водопостачання, продукти харчування.

Методи дослідження - загальноприйняті.

Дослідження проведені в розрізі міст та районів області протягом 2019 року.

На першому етапі досліджень ми розрахували та оцінили середньодобове надходження нітратів в організм дорослої людини з основними продуктами харчування, яке склало 114 мг. Разом з тим, на окремих дослідних територіях середньодобове надходження нітратів в організм дорослої людини з основними продуктами харчування коливався в межах 76-140 мг.

На наступному етапі провели аналіз забрудненості нітратами води джерел централізованого та децентралізованого водопостачання на дослідних територіях області.

У воді централізованих джерел водопостачання середня концентрація нітратів становила 24 мг/дц3,що не перевищує гранично - допустимий норматив. Разом з тим, у 2,8% досліджених проб води джерел централізованого водопостачання, концентрація нітратів перевищує гранично – допустимий норматив, а у воді окремих джерел становить 110 мг/дц3. (м. Умань, м. Тальне та ін.)

Значно інформативнішними були дані щодо концентрацій нітратів у воді децентралізованих джерел водопостачання, де середня концентрація становила 44 мг/дц3, що не перевищує гранично – допустимий норматив. Разом з тим, у 18% досліджених проб води, концентрація нітратів перевищує гранично - допустимий норматив, а в окремих джерелах становить 235 мг/дц3.

Особливої уваги заслуговує використання забрудненої нітратами питної води в штучному харчуванні дітей раннього віку, що в свою чергу, призводить до отруєнь, навіть з фатальним наслідком.

Зокрема, в Черкаській області у 2001 році зареєстровано отруєння нітратами криничної води дитини третього місяця життя, яке закінчилось летально. Причиною смерті дитини було вживання поживних сумішей, для приготування яких використовувалась вода децентралізованого джерела водопостачання з високим вмістом нітратів - 180 мг/дм3. При цьому необхідно відмітити, що допустима добова доза нітратів для дітей раннього віку в два рази менш, ніж для дорослих і становить 2,5 мг/кг.

Виникнення нітратних отруєнь дітей раннього віку повинно розцінюватись, як загроза для життя та здоров’я населення.

Середнє сумарне добове навантаження нітратами організму людини, які надходять з продуктів харчування та води джерел централізованого водопостачання становить 138 мг, що не перевищує гранично - допустиму норму.

Середнє сумарне добове навантаження нітратами організму людини, які надходять з продуктів харчування та води джерел децентралізованого водопостачання становить 194 мг, що не перевищує гранично - допустиму норму.

Разом з тим, в окремих дослідних районах (Жашківський, Корсунь-Шевченківський та ін.) середнє сумарне добове навантаження нітратами організму людини, які надходять з продуктів харчування та води джерел децентралізованого водопостачання становить 380 мг, що перевищує гранично - допустиму норму.

Враховуючи існуюче нітратне навантаження, кількісну оцінку ризику для здоров’я населення, необхідно вивчати, як на популяційному так і на індивідуальному рівнях.

Основними причинами забруднення джерел водопостачання є:

- хаотична забудова присадибних ділянок, без урахування вимог нормативних документів, що призвело до широкомасштабного спорудження всмоктуючих колодязів на незначній відстані від джерел децентралізованого водопостачання;

- необґрунтоване внесення в грунт доступних азотних мінеральних добрив.

Наслідком цього є низький рівень інформованості населення щодо екологічної ситуації. Не маючи відповідної бази знань, люди не враховують того, що відходи, які містять азот, повинні бути включені в кругообіг азоту у вигляді добрив, які необхідно вносити в грунт, де вони можуть бути використані більш ефективно, ніж у водній системі.

Слід відмітити, що стійке підвищення вмісту нітратів у воді свердловин також можна пояснити геохімічними особливостями місцевості.

Для покращення екологічного стану щодо забруднень питної води джерел водопостачання, перш за все, необхідно оздоровити водоносний горизонт, підвищити екологічну свідомість та екологічні знання населення, починаючи з вивчення та усвідомлення даної проблеми у школі.

По друге – настала нагальна проблема побудови в забруднених зонах водогонів, як за кошти окремих громадян, та і за кошти громад.

Менш радикальним, але більш швидким шляхом є очищення води, забрудненої нітратами та нітритами, на станціях комплексного очищення води, що також потребує значних матеріальних затрат.

Враховуючи, що діти раннього віку найбільш чутливі до токсичної дії нітратів та інших хімічних сполук, в першу чергу, необхідно вжити заходи щодо забезпечення їх доброякісною питною водою, а отруєння дітей слід розглядати, як надзвичайну ситуацію.

Приведені дані підтверджують необхідність подальшого здійснення моніторингу за станом підземних та поверхневих джерел водопостачання та вивчення популяційного та індивідуального ризиків для здоров’я від фактичного надходження нітратів в організм людини, з урахуванням вікової чутливості.

Не дивлячись на постійне впровадження в практику заходів щодо оздоровлення підземних та поверхневих джерел водопостачання, відомчий лабораторний контроль за якістю води є одним із слабких місць і потребує постійного удосконалення.

шаблоны joomla 2.5 здесь
темы Wordpress
music-xpert.
Интересные мини игры.