mouse

Із заморозками на полях з’являється велика кількість мишей, причому в останні роки їх побільшало. Чим вони шкодять та як із ними необхідно боротися, розповідають фахівці відділу дезінфектології Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб.

Сьогодні чисельність мишей досягла рекордних показників – вони буквально знищують сади та польові культури. На територіях аграрних господарств кількість мишей цьогоріч значно більша, ніж зазвичай. Причина зростання популяції – теплі зими,  збільшення площі неораних земель, які є прихистком для польових мишей, а також збільшення кількості сміттєвих звалищ на територіях житлової забудови.

Періоди з вересня по жовтень та з березня по квітень  можна назвати “мишачими сезонами”. Появу мишей стимулювало різке похолодання та заморозки, які першими відчувають ці гризуни. Кожної осені і кожної весни люди спостерігають нашестя мишей, а приблизно кожні чотири роки реєструються періоди максимальної їх чисельності.

mouse 6

Проте восени та взимку миші несуть не найбільшу загрозу. Гірше буде навесні, коли поле озимини з вечора може бути зеленим, а вже зранку – чорним через їхню роботу.  Восени на полях іще є залишки збіжжя після збирання, повні  склади зерна, тому миші шукають прихистку тамРаніше програми з контролю наявності мишей на полях фінансувалися з бюджету. Сьогодні кожен власник господарства має вирішувати ці проблеми самостійно.

Миші та полівки, що мешкають на полях та пасовищах лісостепової зони, живуть у норах, розташованих на цілинних місцях, вкритих травою, на узбіччях доріг, поблизу посівів конюшини, кукурудзи, буряку тощо. Охоче оселяються у прикореневих пустотах, серед завалів каменів, що утворюються на краях полів після їх розчистки. У місцях, що заливаються талими водами, будують кулевидні гнізда на кущах та у траві. 

Найбільшої шкоди миші завдають на полях, де був посіяний ячмінь із підсівом багаторічних трав. Після збирання ячменю залишається втрачене під час жнивування зерно, подекуди висівається насіння бур’янів, а це – пожива для мишоподібних гризунів. Земля на цих полях м’яка, рослини ще не закущилися. Тож, розмножуючись, гризуни риють нірки, мостять гнізда. Тому постає питання захисту цих площ від мишей. Звісно, падалиця є й на інших полях, де вирощували зернові. Є там і миші. Але певною мірою їхню чисельність обмежує обробка ґрунту під наступний урожай. А от серед багаторічних трав їм живеться досить комфортно.   

Підрахувати збитки, що спричиняють ці гризуни, дуже важко. Але якщо, наприклад, кожен із щурів, що оселилися у клуні чи житлових будівлях,  щодня з’їдає близько 50 г їжі і набагато більше її псує – шкода очевидна. Якщо чисельність гризунів перевищує 0,5 особи на 1000 квадратних метрів, тоді це – загроза, що починає набувати епідеміологічного значення. Дрібні гризуни є носіями збудників низки інфекційних та паразитологічних захворювань, а сезонні міграції гризунів із міста до лісу і назад лише сприяють поширенню цих хвороб.

Слід пам`ятати, що полівки та миші, на відміну від інших гризунів, взимку не впадають у сплячку, а ведуть активний спосіб життя. Миші використовують накопиченій з осені корм, а полівки шукають їжу по утворених канавках та поїдають сходи трав, зелені частини кущів та кору біля основи стовбурів. Чим вищий рівень агротехніки – тим менше бур’янів, тим бідніша кормова база шкідників. А після збирання врожаю створюються додаткові укриття для гризунів, наприклад, скирти. Більш сприятливі умови – у посівах бобових культур, які, по-перше, не підлягають оранці щорічно, по-друге, дають повноцінні високоякісні корми. 

Ефективні методи боротьби з мишами

mouse 5

Максимальний ефект зменшення популяції цих гризунів досягається лише комплексними заходами (позбавлення доступу до їжі, використання хімічних та електронних препаратів, позбавлення укриттів), а також профілактикою.

Раніше на полях проти мишей найчастіше використовували аміачну воду та зерно, оброблене фосфідом цинку, яке закладали у кожну нору. Це складна отрута, яка виділяє фосфін і може призвести до отруєння людей та всього живого, томусьогодні застосування цього препарату заборонене. Більш безпечними є родентициди антикоагулянтної дії, проте вони мало ефективні на полях – необхідно збільшувати кількість препаратута проводити неоднократні обробки.  

Деякі виробники наполягають на ефективності парафінових брикетів, проте це також сумнівно. Поляки та німці винайшли свій метод – додають у розкидане отруєне зерно вітамін D3 і антибіотики, сповільнюючи обмін речовин у мишей та пригнічуючи імунітет цих гризунів.

Фахівці стверджують, що у зерносховищах, елеваторах та інших будівлях дератизацію рекомендується проводити двічі на рік,у періоди масової міграції гризунів: навесні – у квітні-травні та восени – у вересні-жовтні. Поряд з цим необхідно проводити санітарну очистку території: прибирання побутового сміття, хмизу, рослинних і великогабаритних відходів. Не допускається безладне накопичення будматеріалів, будівельного сміття тощо. Будь-яке скупчення сміття, відходів створює прихисток для гризунів, приваблює їх на територію та різко знижує ефективність дератизаційних заходів.

Також слід встановити металеві сітки на вентиляційних ходах, засклити вікна в підвалах та на горищах.

Обробку територій ефективніше проводити тільки у тих місцях, де попереднім обстеженням встановлено високу чисельність гризунів. Для дератизації використовують зернові та контейнерні принади, розкладаючи їх у місцях підвищеної концентрацї гризунів, на шляхах можливої їх міграції в населений пункт або у зворотній бік – у природні біотопи.

При боротьбі з полівками необхідно мати на увазі, що при надлишку насіння та зеленого корму слід використовувати зернові, контейнерні, парафіновані чи гранульовані принади, оброблені соняшниковою олією або борошном. У місцях концентрації гризунів (у період розмноження, при спаді чисельності) швидка загибель гризунів (на 3-5 добу) настає при використанні контейнерних принад на антикоагулянтах другого покоління.

Для  підвищення ефективності дератизаційних заходів обробку території можна проводити у зимовий період, коли кількість зеленого корму різко зменшується. Препаративні родентицидні форми розкладають під сніг на землю.