Нітрати – це солі нітратної кислоти, які є постійним складником природних вод, і в невеликих дозах вони вважаються малотоксичними. В організмі під впливом кишкової мікрофлори нітрати перетворюються у нітрити, які є більш токсичними.

В епідеміологічних дослідженнях виявлено прямий зв'язок між концентрацією нітратів у питній воді та захворюваністю на атрофічний гастрит і рак шлунку. Бо нітрати у шлунку під впливом мікроорганізмів відновлюються до нітритів, канцерогенних речовин – нітрозамінів, особливо при зниженій кислотності.

Відповідно до державних та європейських стандартів, концентрація нітратів у питній воді не повинна перевищувати:

в Україні: водопровідна і кринична – ≤ 50,0 мг/дм3, фасована – ≤ 10 мг/дм3;

у країнах ЄС: вода питна – 45 мг/л.

Нітрати швидко окислюють гемоглобін в метгемоглобін. У нормі в організмі людини в крові може бути 1-2% метгемоглобіну. Якщо ця величина перевищує 10% – з’являються перші прояви гіпоксії (задишка, тахікардія, запаморочення), 30-40% – викликають тяжку форму гіпоксії з летальними наслідками.

Метгемоглобінемія супроводжується такими симптомами: задишка, ціаноз (синюшний колір шкіри або слизових оболонок), головний біль, втома, слабкість, млявість, запаморочення, втрата свідомості.

До недавнього часу нітратну метгемоглобінемію вважали властивою дітям грудного віку, що знаходяться на штучному вигодовуванні молочними сумішами, під час приготування яких використовують питну воду із значною концентрацією нітратів (більше50,0 мг/дм3).

Також у групі ризику перебувають вагітні жінки, люди похилого віку, хворі на анемію, особи із захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем, порушеннями обміну речовин та гормональних процесів, хворі на виразкову хворобу шлунку та злоякісні пухлини.

Ця обставина вказує, що значну роль у розвитку зазначеного захворювання мають різні додаткові фактори, зокрема ослаблення організму, порушення обміну речовин та гормональних процесів, супутні патологічні стани.

У більшості випадків метгемоглобінемія спостерігається у людей, які проживають сільській місцевості, де поширено використання води із нецентралізованих джерел водопостачання (колодязів та індивідуальних свердловин). Зазвичай, поряд з джерелами водопостачання часто знаходяться і господарські споруди для тварин, туалети з вигрібними ямами, які є джерелами органічних сполук. Такий стан призводить до масивного потрапляння їх до ґрунту і, відповідно до забруднення ґрунтових вод, якими наповнюються потім криниці.

Вилучити нітрати з криничної води практично неможливо. Щоб все ж вживати таку воду безпечно, необхідна дороговартістна водопідготовка та комплексна система очищення, наприклад, зворотного осмосу.

Яка ж ситуація із забрудненнями нітратами питної води на Черкащині?

Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб здійснює моніторинг якості питної води як з централізованих водопровідних мереж, так і криничної води із джерел громадського користування. Про результати досліджень з відповідними рекомендаціями інформуються органи місцевого самоврядування, власники об’єктів водопостачання та Головне управління Держпродспоживслужби в області.

Так, Центром у 2023 році досліджено на вміст нітратів 1 821 пробу питної води централізованих та 1 012 проб з нецентралізованих джерел водопостачання (колодязі, свердловини), перевищення гігієнічних нормативів були виявлені у 58 (3%) та у 256 (25%) пробах відповідно. Результати лабораторних досліджень свідчать, що кожна четверта проба криничної води забруднена нітратними сполуками. Вживати таку воду небезпечно передусім дітям, вагітним, людям з хронічними захворюваннями.

З метою запобігання негативного впливу нітратів на здоров’я населення та виникнення захворювань (отруєнь) необхідно знати:

•  якщо у питній воді вміст нітратів перевищує допустиму норму(50мг/л), не можна використовувати її для пиття та приготування їжі;
•  кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність (під дією високих температур нітрати перетворюються на ще більш небезпечні нітрити);
•  не можна розводити дитячу суміш колодязною водою, якщо не впевнені в її якості;
•  після перших клінічних симптомів гострого отруєння (посиніння шкіри, проноси, рвота, задуха, судоми) треба негайно звертатися за кваліфікованою медичною допомогою. Адже 7-8 % таких отруєнь стають причиною смерті людей;
•  воду з понаднормативним вмістом нітратів можна використовувати для технічних цілей: миття посуду, прання білизни, прибирання в приміщеннях тощо;
•  при облаштуванні та експлуатації колодязів необхідно дотримуватися гігієнічних вимог:

– забезпечити ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження облаштування колодязя навісом, кришкою,  загальним відром тощо,

– не менше одного разу на рік чистити, відкачувати воду та проводити спеціальну дезінфекцію колодязів. Після етапу дезінфекції воду необхідно відкачати повторно. Користуватися колодязем можна уже після наступного заповнення та проведення лабораторного контролю питної води.

Важливо доглядати та тримати у чистоті територію поблизу колодязя, у радіусі 20 метрів для індивідуальних і 50 метрів для колективних – не можна мити машини, утримувати тварин та птахів, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів або виконувати будь-яку іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту, а значить і води. Забороняється облаштовувати колодязі у місцях, які затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, а також на понижених та заболочених територіях.