1 березня люди у всіх куточках світу об'єднуються для того, щоб відзначити день «Нульової дискримінації». Це відбувається з метою сприяння рівності, толерантності та інтеграції в усьому світі.

За рішенням ООН з 2014 року його започаткували аби нагадати, що кожна людина має право на гідне життя незалежно від статі, віку, національної чи етнічної приналежності, зовнішності, професії, вірування, фізичної особливості тощо.

Дискримінація все ще широко поширена в світі. Стать, національність, етнічна приналежність, сексуальна орієнтація або релігія можуть, на жаль, стати причиною різного роду дискримінації.

Тільки в чотирьох з десяти країн світу рівна кількість хлопчиків та дівчаток відвідують середню школу, а у 75-ти країнах прийняті закони, які забороняють відносини між особами однієї статі.

Мільйони жінок і дівчат, які зазнали актів насильства та жорстокого поводження в різних регіонах, так і не можуть реалізовувати свої права чи отримати доступ до послуг у сфері охорони здоров’я, освіти або зайнятості.

В основі дискримінації часто лежить страх, дезінформація та опір невідомому.

Підвищення обізнаності та діалог про дискримінацію – це спосіб зрозуміти та розвинути терпіння стосовно інших. Кожен з нас може змінити ситуацію: на індивідуальному, місцевому чи національному рівнях. Важливо говорити про ситуацію, коли існує будь-яка несправедливість, або будь-які інші проблеми з рівністю.

День боротьби з дискримінацією загалом присвячений прийняттю заходів, спрямованих на припинення нерівностей, пов’язаних з доходом, статтю, віком, станом здоров’я, професією, сексуальною орієнтацією, гендерною ідентичністю, расою, етнічною приналежністю і релігією, які продовжують зберігатися в усьому світі.

Заохочення різноманітності у всіх її формах зміцнює соціальну єдність і дає значні переваги для країн у всьому світі.

Дискримінація в сфері праці, шкіл і медико-санітарної допомоги, інших соціальних інститутів, – знижують здатність людей брати участь у життєдіяльності суспільства, забезпечувати свої сім’ї та піклуватися про них.

Зокрема, деякі з 38-ми країн, територій і районів застосовували різні форми обмежень на в’їзд, перебування та проживання людей, що живуть з ВІЛ. Правове та соціальне середовище в подібних регіонах досі не в змозі подолати стереотипи дискримінації людей з ВІЛ.

У нашому суспільстві дискримінації нерідко зазнають люди з інвалідністю, зокрема й діти. Їх можуть виключати з майже кожної сфери життя (освіта, доступ до інформації, працевлаштування тощо).

У цьому році в день відмови від дискримінації ми закликаємо людей цінувати і приймати культурне розмаїття, а також визнавати ті здібності і знання, якими володіє кожен з нас. Адже все це збагачує суспільство і згуртовує його.