handra 

Сезонний афективний розлад (далі – САР) – це різновид депресивного розладу, загострення якого щороку стається у певний сезон. Він частіше загострюється восени і досягає свого піка в грудні-лютому, але буває й навпаки – депресивні епізоди трапляються лише влітку, коли світловий день найдовший.

САР офіційно визнано підтипом великого депресивного розладу. Основна різниця з просто поганим настроєм у тому, що сезонний афективний розлад відчутно псує звичний хід життя, бо заважає людині працювати, радіти тим речам, які раніше приносили задоволення, пригнічує бажання зустрічатись із друзями та взагалі виходити з дому, щось робити. І з цього стану досить важко вибратись самотужки.

Симптоми САР:

ЩО ВИКЛИКАЄ СЕЗОННИЙ АФЕКТИВНИЙ РОЗЛАД?

Наш мозок реагує на світло – його тривалість, інтенсивність, спектр – і починає інакше виробляти низку речовин, які впливають на добові ритми активності, роботу самого мозку або на все тіло. Зокрема, це гормон мелатонін та нейромедіатор серотонін. Як наслідок, людина стає апатичною і навіть сумною, сонливою, охочою до «комфортної їжі» та неохочою до активності.
У давні часи такі зміни в поведінці людини допомагали пережити зиму. Нині ж вони втратили доречність і радше заважають плідному життю. Найвразливіші до САР жінки молодого та середнього віку та люди, в яких були чи є інші психічні розлади.
САР долають психотерапією, змінами способу життя, антидепресантами, світловою терапією чи комбінацією цих підходів.

У РАЗІ СЕЗОННОГО АФЕКТИВНОГО РОЗЛАДУ ЕФЕКТИВНИМИ Є ТАКІ ПРАВИЛА ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ:

ЧИ МОЖНА ВБЕРЕГТИСЯ ВІД САР?

Вже зараз ви можете звернути увагу на ваш спосіб життя. Щоб вберегтися, потрібно добре і достатньо спати, гуляти в денний час доби, проводити більше часу на свіжому повітрі, займатись спортом. Також корисно додати до рутинних справ щось приємне для себе – щось, що стимулюватиме викид серотоніну.
Зважайте, що САР – це не просто «поганий настрій», це реальний розлад, який потребує лікування та нагляду спеціаліста – психіатра та/або психотерапевта, який працює за напрямом когнітивно-поведінкової терапії. Піклуйтеся про своє здоровʼя, так само як про фізичне, і за потреби зверніться до свого сімейного лікаря або психіатра (направлення не потрібне).

За інформацією МОЗ.