Сказ – смертельно небезпечна хвороба!

Друк

image001.pngСказ - особливо небезпечна інфекційна хвороба людей і тварин, яка завжди закінчується смертю. Збудником сказу є вірус, який вражає центральну нервову систему. Вірус виділяється з хворого організму тварини тільки зі слиною. Зараження сказом відбувається через пошкоджені шкірні покрови або слизові оболонки під час укусу або при ослиненні. Резервуаром і переносником вірусу є лисиці, але основну загрозу для людей становлять домашні та бездомні тварини, зокрема собаки та коти, які заражаються сказом на природі через укуси диких тварин. Вірус в слині хворої тварини з’являється за 10 днів до появи клінічних ознак захворювання. Ось чому за тваринами, які нанесли укуси людям, необхідно проводити ветеринарний нагляд протягом 10 днів з моменту укусу для визначення його безпечності по сказу.

Останній випадок захворювання на сказ людини в області зареєстровано у липні 2003 року у Звенигородському районі. За медичною допомогою батьки дитини, яка була покусана бродячою кішкою, не звернулися, через що необхідні щеплення не були проведені і дитина померла.

У поточному році  на 19-ти адміністративних територіях зареєстровано 62 випадки, з них 5 (8,0%) – серед диких звірів), серед собак-15(24,2%), котів-29 (46,8%). Найбільшого поширення ця інфекція набула у Черкаському, Смілянському, Катеринопільському, Канівському та Золотоніському районах. За антирабічною допомогою в травматологічні кабінети з приводу нападу тварин (собаки, коти, тхір, білка тощо) звернулося 1034 особи, з яких 276-ти призначено профілактичне лікування.

Заходи щодо боротьби зі сказом під керівництвом органів місцевої влади здійснюють наступні служби і відомства:

- органи лісового і мисливського господарства відповідають за роботи по регуляції щільності популяції лисиць та їх імунізацію проти сказу;

- органи житлово-комунального господарства ведуть реєстрацію домашніх собак, котів та проводять вилов бездомних тварин;

- ветеринарна служба проводить щеплення проти сказу домашнім собакам, котам, а в осередках сказу і сільськогосподарським тваринам, здійснює ветеринарний нагляд за тваринами, якінанесли пошкодження людям;

- медична служба забезпечує надання невідкладної медичної допомоги всім особам, які зазнали ризику інфікування вірусом сказу.

Для попередження зараження цією страшною хворобою необхідно уникати контакту з невідомими та хворими тваринами. Особливу небезпеку в поширенні сказу відіграють укуси дикими хижаками, летючими мишами, котами і собаками. Поява диких звірів у денний час в населених пунктах або на господарських об’єктах - це неадекватна поведінка, що є проявом захворювання на сказ.

Якщо медицина ще не може вилікувати хворого на сказ, то з попередженням виникнення цієї хвороби вона успішно справляється шляхом проведення щеплень особам з підозрою на можливе зараження вірусом сказу.

Для попередження захворювання на сказ при укусах тваринами необхідно:

- негайно поверхню рани рясно промити водою з милом, краї рани обробити спиртом або настоянкою йоду;

- негайно звернутися за медичною допомогою до місцевого медичного працівника;

- сприяти проведенню 10-денного ветеринарного нагляду за твариною, що нанесла укус, якщо вона жива і відома;

- невідкладно прийняти повний курс щеплень проти сказу, якщо такий був призначений.

Протипоказань проти щеплень немає, їх можна робити немовлятам, вагітним жінкам, старим людям. Препарати для щеплень виділяються безоплатно.

Основним і найбільш радикальним заходом щодо запобігання захворюваності людей на сказ є ліквідація хвороби серед тварин – носіїв і джерел збудника інфекції шляхом регулювання чисельності хижих звірів, знищення бродячих собак, котів та суворе виконання правил утримання домашніх тварин. Власники собак зобов’язані щорічно реєструвати їх та робити їм щеплення проти сказу.