Епідеміологічна оцінка впливу нітратів питної води децентралізованих джерел водопостачання

Друк

Епідеміологічна оцінка впливу нітратів питної води децентралізованих джерел водопостачання на здоров’я дітей раннього віку

Бондаренко Ю.Г., Джулай О.С., Рябовол В.М., Нікітюк С.С.

image001.jpgВ даний час проблема нітратів за своїми масштабами та наслідками вийшла на глобальний рівень.

Вона полягає в тотальному забрудненні ними біосфери, що призводить до порушення біологічної рівноваги у біоценозах, насамперед антропогенних, негативному впливу їх на організм людини, особливо дітей раннього віку та сільськогосподарських тварин, погіршенні якості рослинних сільськогосподарських продуктів та води питної, призначеної для споживання людиною. Це обумовлено, насамперед, складністю досягнення екологічного оптимуму при використанні у тваринництві та рослинництві інтенсивних технологій, а також використання для скиду побутових стічних вод в індивідуальних та колективних будівлях всмоктуючих вигрібних ям.

Найбільш актуальною складовою цієї проблеми є її епідеміологічний аспект негативного впливу нітратів, що надходять з питною водою та харчовими продуктами в організм людини, на здоров’я населення, особливо дітей раннього віку та вагітних жінок.

Перспективним підходом до вирішення проблеми є комплексний підхід створення епідеміологічної системи (моніторингу) охорони здоров’я населення від негативного впливу нітратів питної води децентралізованих джерел водопостачання, як основного базового джерела їх надходження в організм людини і в першу чергу в організм вагітних жінок та дітей до трьох років, а в подальшому і дітей до 6 років. Особливо це актуально для України, де вже фіксуються випадки водно-нітратних отруєнь дітей раннього віку.

На даний час такого роду системи стосовно нітратів води децентралізованих джерел водопостачання, а в окремих випадках і нітратів води централізованих джерел водопостачання не розроблені. Не існує і розроблених методологічних підходів до її створення.

Раніше існуюча уніфікована система санітарно-гігієнічного контролю стосувалася залишкових кількостей пестицидів у сільськогосподарській продукції, харчових продуктах, воді господарсько-питного призначення, повітрі робочої зони, не була виведена на рівень епідеміологічного моніторингу, оскільки не дозволяла визначити вплив пестицидів на здоров’я населення.

Актуальним питанням сьогодення є розробка методологічних підходів та створення епідеміологічної системи охорони здоров’я населення України від негативного впливу нітратів води децентралізованих джерел водопостачання, а в окремих випадках і нітратів води централізованих джерел водопостачання.

Об’єкт та предмет дослідження. Організаційна та методична робота з вирішення питання охорони здоров’я населення від негативного впливу нітратів води децентралізованих джерел водопостачання, а в окремих випадках і нітратів води централізованих джерел водопостачання. В першу чергу це стосується дітей до трьох років, в подальшому вагітних жінок та дітей до 6 років.

Результати дослідження. Державною установою «Черкаський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» у 2018 році досліджено 8173 проб харчових продуктів (овочі та фрукти), води централізованих та децентралізованих джерел водопостачання, з яких 257 – харчових продуктів, 2390 – води децентралізованих та 3204 – води централізованих джерел водопостачання. В продуктах харчування в 0,5% проб виявлений вміст нітратів вище гранично допустимих, а в питній воді централізованих джерел – у 4%, децентралізованих джерел – у 30% концентрація нітратів перевищувала гранично допустимі.

Необхідно зазначити, що в окремих децентралізованих джерелах водопостачання (шахтні та трубні колодязі) концентрація нітратів перевищувала гранично допустимої до 18 разів і становила до 900 мг/дц3, .

В окремих пробах води джерел централізованого водопостачання (свердловини) концентрація нітратів перевищувала гранично допустиму до 5 разів і становила до 250 мг/дм3.

Фактично основним джерелом надходження нітратів в організм людини є питна вода децентралізованих джерел водопостачання (рисунок 1).

Рисунок 1

Джерела надходження нітратів в організм людини

 npr22022019.jpg

В України мали місце летальні випадки серед дітей раннього віку, які знаходилися на штучному вигодовуванні, а молочні суміші готовилися на колодязній воді. Ймовірно, токсичною речовиною, якою отруїлися діти, могла бути вода, забруднена нітратами.

Відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» допустима концентрація нітратів в питній воді становить 50 мг/дм3. Допустима добова доза (ДДД) нітратів для дорослої людини встановлена на рівні 5 мг/кг/добу, а для дітей раннього віку відповідно 2,5 мг/кг/добу.

ДДД для дітей молодших вікових груп становить: новонароджених дітей – 9,45 мг/добу, дітей 6-12 місяців - 45мг/добу, дітей 1-3 років-56,88 мг/добу, дітей 4-6 років 141,25 мг/добу.  

Одночасно відзначається фактичне перевищення добового навантаження нітратів для дітей раннього віку, що знаходяться на штучному вигодовуванні, при концентрації нітратів в питній воді на рівні гігієнічного нормативу, тобто 50 мг/дм3. Наприклад, дитина першого місяця життя із стандартною вагою 3,5 кг, яка знаходиться на штучному вигодовуванні, отримує харчових продуктів 1/5 своєї ваги. Тобто, за добу вона споживає 700 мл питної води, і лише з водою, отримує нітратне добове навантаження в кількості 35 мг, що перевищує допустиме в 3,7 разів. Особливо небезпечне нітратне навантаження для недоношених дітей, за рахунок зменшення ваги дитини та інше.

Встановлено, що нітрати швидко окислюють гемоглобін в метгемоглобін, викликаючи циркуляторну та тканинну гіпоксію, блокують ферментні системи клітин, що призводить до порушення окислювального фосфорилювання.

В нормі в організмі людини в крові 1-2% метгемоглобіну, що знаходиться у формі метгемоглобіну. Якщо ця величина перевищує 10%, спостерігаються клінічні прояви гіпоксії, 30-40% - викликає аноксію.

До недавнього часу нітратну метгемоглобінемію вважали властивою дітям грудного віку, що знаходяться на штучному вигодовуванні молочними сумішами, що приготовлені на воді із значним вмістом нітратів.

Відомі випадки метгемоглобінемії у дітей на відповідних територіях. Тому водно-нітратну метгемоглобінемію можна віднести до ендемічних захворювань, що виникають у населення конкретної місцевості і обумовлені відповідними геохімічними особливостями.

Встановлено, що нітратна метгемоглобінемія може виникати не лише у дітей, а й у вагітних жінок, а також хворих на виразкову хворобу шлунку та злоякісні пухлини. Ця обставина вказує, що значну роль у розвитку нітратної метгемоглобінемії мають різні додаткові фактори, зокрема ослаблення організму, порушення обміну речовин та гормональних процесів, супутні патологічні стани.

Потребує уваги питання вивчення первинної онкозахворюванності. Відомо, що нітрати розглядають, як попередників висококанцерогенних нітрозосполук.

З метою охорони здоров’я дітей від негативного впливу нітратів води джерел водопостачання, населенню, особливо сім’ям, де є діти раннього віку та до шести років, необхідно виважено відноситися до нітратного навантаження.

Державна установа «Черкаський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» вивчає якість води за концентрацією нітратів в джерелах водопостачання, воду яких використовують у харчуванні дітей та вагітних жінок.

Відповідно до договору з Черкаською міською радою лабораторний центр здійснює дослідження питної води в приватному секторі з децентралізованих джерел водопостачання, що використовується для харчування дітей віком до трьох років.

Відповідно до моніторингових досліджень вивчається якість води громадських колодязів за концентрацією нітратів в джерелах водопостачання, воду яких використовують у харчуванні дітей та вагітних жінок.

В плані організаційно-методичної роботи, на рівні лікувально-профілактичних закладів, зокрема з акушерською та педіатричною службою проводиться роз’яснювальна робота щодо недопущення негативного впливу нітратів на здоров’я дітей раннього віку.

В перспективі передбачається робота щодо забезпечення водою гарантованої якості, за концентрацією нітратів, не лише дітей раннього віку, а й дітей віком до 6 років.

Висновки.

Основним джерелом надходження нітратів в організм людини є питна вода децентралізованих джерел водопостачання.

Виникнення нітратних отруєнь у дітей раннього віку слід розцінювати, як загрозу для їх здоров’я та життя.

Враховуючи особливості токсичної дії нітратів на організм дітей раннього віку, існує нагальна потреба в розробці нових методологічних підходів та створення системи захисту вагітних жінок, дітей віком до 6 років від негативного впливу нітратів води децентралізованих джерел, а в окремих випадках і нітратів води централізованих джерел водопостачання.

 

 

 

Література.

1. В.І. Чорний, Б.С. Шерман, Н.П. Гребняк, А.Н Колесников, А.Ю. Федоренко «Профилактика и интенсивная терапия острых отравлений у детей и подростков» Киев-Донецк 2007, - 1010 с.

2. Самотуга В.В., Бондаренко Ю.Г. «Еколого-гігієнічна оцінка сумарного надходження нітратів питної води та продуктів харчування в організм людини»

«Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» збірка тез доповідей, м. Київ, 2010- 120-123 с.

3. Циганенко Ю.І. Еколого-гігієнічна система охорони здоров’я населення України від негативного впливу нітратів харчових продуктів. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук: 03.00.16/Український науково-гігієнічний центр Міністерства охорони здоров’я України. - К, 1994.- 37 с.

4. Бондаренко Ю.Г. Гігієнічна оцінка сумарного надходження нітратів з харчовими продуктами та питною водою в організм дітей раннього віку. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук: 14.00.07/Інститут медицини праці АМН України. - К, 1994.- 23 с.

5. Гигиена населенных мест. Выпуск 37. К, 2000.- 195-198 с.

6. Р.Д. Габович, Л.С. Прыпутина. Гигиенические основы охраны продуктов питания от вредных химических веществ. К. Здоровье 1987. 108, 115, 141, 152, 221 с.

7. Цыганенко О.И., Бондаренко Ю.Г., Столяренко Г.С. Эколого-гигиенический мониторинг пищевых токсикантов. Ч. Графия Украины 1997. 68 с.

8. Самотуга В.В., Бондаренко Ю.Г., Папач В.В., Тищук М.М., Хоменко І.В., Терещенко В.Г., «Медико-екологічна характеристика джерела водопостачання м. Черкаси» тези доповідей на ХІІІ конгресі Світової Федерації Українських Лікарських Товариств, м. Львів, 30 вересня-03 жовтня 2010 року.657-658 с.

9. Бондаренко Ю.Г, Хоменко І.В., Білик Л.І., Загоруйко Н.В., «Медико-екологічна оцінка централізованого джерела водопостачання м. Черкаси» Журнал Довкілля та здоров’я», липень вересень 2010 р.- 30-35с.  

10. Бондаренко Ю.Г., Джулай О.С., Рябовол В.М., Хоменко О.А., Коханій О.А. «Медико-гігієнічна оцінка води поверхневого джерела централізованого водопостачання міста Черкаси» Довкілля та здоров’я. 2018 №3 (88). С. 16-21.

 

Peferences

1. V.I Black, B.S. Sherman, N.P. Grebnyak, A.N. Kolesnikov, A.Yu. Fedorenko "Prevention and intensive care of acute poisoning in children and adolescents" Kyiv-Donetsk 2007, - 1010 p.

2. Samotuga V.V., Bondarenko Yu.G. "Ecological and hygienic estimation of total inflow of nitrates of drinking water and food in the human body"

"Actual questions of hygiene and ecological safety of Ukraine" collection of abstracts, Kyiv, 2010- 120-123 p.

3. Tsyganenko Yu.I. Ecological-hygienic system of public health protection of Ukraine from the negative influence of nitrate of food products. The dissertation dissertation for the degree of Doctor of Medical Sciences: 03.00.16 / Ukrainian Scientific-Hygienic Center of the Ministry of Health of Ukraine. - K, 1994.- 37 p.

4. Bondarenko Yu.G. Hygienic estimation of the total inflow of nitrates with food and drinking water into an organism of young children. The dissertation author's abstract for the degree of candidate. honey. Sciences: 14.00.07 / Institute of Labor Medicine of the Academy of Medical Sciences of Ukraine. - K, 1994.- 23 p.

5. Hygiene of populated places. Issue 37. K, 2000.-195-198 p.

6. R.D. Gabovich, L.S. Priputina Hygienic bases for protecting food from harmful chemicals. K. Health 1987. 108, 115, 141, 152, 221 p.

7. Tsyganenko O.I., Bondarenko Yu.G., Stolyarenko G.S. Ecological and hygienic monitoring of food toxicants. Ch. The Count of Ukraine 1997. 68 p.

8. Samotuga VV, Bondarenko Yu.G., Papach V.V., Tishchuk M.M., Khomenko I.V., Tereshchenko V.G., "Medico-ecological characteristics of water supply source in Cherkasy" thesis reports at the XIII Congress of the World Federation of Ukrainian Medical Associations, Lviv, September 30-October 03, 2010, 657-658 p.

9. Bondarenko Yu.G., Khomenko IV, Bilyk L.I., Zagoruiko N.V., "Medico-ecological assessment of the centralized source of water supply in Cherkasy city". Journal of Environment and Health, July, September 2010. - 30-35s.

10. Bondarenko Yu.G., Dzhulai O.S., Riabovol V.M., Khomenko O.A., Kohanii O.A. "Medical-hygienic estimation of water of a superficial source of centralized water supply in the city of Cherkassy". Environment and health. 2018 ı3 (88). Pp. 16-21.

 

 

шаблоны joomla 2.5 здесь
темы Wordpress
music-xpert.
Интересные мини игры.