Сибірка - це небезпечно!

Друк
PDF

сибірка02102018.pngП’ятеро людей, які брали участь у забитті худоби в селі Міняйлівка Одеської області, госпіталізовано зі специфічними симптомами захворювання шкіри. За результатами лабораторних досліджень в одного хворого підтверджено захворювання на сибірку (шкірна форма, що лікується антибіотиками і не становить такої небезпеки, як легенева форма). Також отримано позитивний результат дослідження м’яса забитої тварини та ґрунту в дворі, де було забито хвору тварину.

Особам, які мали ризик зараження збудником сибірки, призначена термінова профілактика антибіотиками і за ними здійснюється медичне спостереження.

В області останній випадок захворювання людини на сибірку вперше за останні 10 років зареєстровано у 2012 році. Встановлено, що захворілий займався заготівлею та забоєм свиней з наступною реалізацією м’яса на центральному ринку м. Звенигородка.

Сибірка - це гостра інфекційна хвороба, збудником якої є спороутворююча бактерія Bacillusanthracis.

Це гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що протікає переважно у вигляді шкірної форми, значно рідше - в легеневій і кишковій формах з явищами сепсису.

Сибірка присутня в більшості частин світу, але частота спалахів варіюється.

Спори бактерій сибірки можуть залишатися в латентному стані в грунті протягом тривалих періодів часу і активуватися, коли поверхня грунту порушується, наприклад, у результаті повені, зливи або зсувів. Захворювання, як правило, з'являється знову, коли спори згодом потрапляють в шлунок тварини з травою на пасовищах.

Наразі захворюваність має лише спорадичний характер, проявляючись лише іноді й окремими спалахами.

Ця інфекція відноситься до зоонозів - тобто людина інфікується або від зараженої тварини, або від контакту зі шкірою та вовною.

Основне джерело інфекції - хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, поїдаючи траву, інші корми, при водопої.

Сибіркою найчастіше хворіють люди, які працюють з тваринами та тваринними продуктами – кістками, вовною, шкірою, м’ясом.

Сибірка не передається від людини до людини.

В організм інфекція потрапляє через шкіру, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, рідше — слизові оболонки кишківника. Тому існує три форми сибірки: шкірна, легенева, кишкова.

Захворювання починається гостро: в перші години - температура тіла різко підвищується до 38–40 °С і виникає слабкість, сильний головний біль; карбункул зі швидким наростанням набряку та свербіж (при ураженні шкіри).

Якщо лікування розпочинається вчасно, хворі одужують. У рідкісних випадках перебіг хвороби ускладнюється кишковою, легеневою або септичною формами. Захворювання протікає важко і може призвести до смерті хворого.

При найменшій підозрі на сибірку - негайно звертайтесь до лікаря!

При найменшій підозрі на будь-яку форму зараження потрібна негайна госпіталізація!

Для попередження захворювання на сибірку необхідно:

- щороку проводити профілактичні щеплення проти сибірки всій сприйнятливій худобі;

- не випасати худобу й не заготовляти для неї корми на території скотомогильників;

- у разі захворювання худоби негайно викликати ветеринарного лікаря, без дозволу якого не допускати забою тварин;

- м’ясо від вимушеного забою тварин можна допускати в реалізацію лише після лабораторного дослідження;

- не треба купувати м’ясо на стихійних ринках;

- людям, які мали контакт з хворою твариною, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою для проведення профілактичного лікування.

Повідомляємо, що в лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Черкаський обласний лабораторний центр МОЗ України» проводяться дослідження з об’єктів середовища життєдіяльності людини (грунт в місцях новобудов, матеріал від хворих, тощо), вартість складає 215,89 грн.